полемічна література литовсько польської доби

полемічна література литовсько польської доби

Полемі́чна літерату́ра (від грец. πολεμιχός — войовничий) — добірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання. Особливого розвитку полемічна література набула в 16—17 ст., коли католицизм почав релігійно-ідеологічний наступ на православ'я, а також у зв'язку з Берестейською унією 1596 р. Поштовхом для розвитку полемічної літератури стала книга польського публіциста — єзуїта Петра Скарґи «Про єдність.

Українська культура литовсько-польської доби (XIV - перша половина XVII ст.) Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури. Розвиток освіти і наукових знань. Полемічна література. Книгодрукування. У другій половині XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського.

Українська культура литовсько-польської доби (XIV - перша половина XVII ст.) ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 27Следующая ⇒. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури. Полемічна література. Книгодрукування. У другій половині XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського.

ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА (до козацтва). Тест. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. 1.Позначте рік припинення існування Галицько-Волинського князівства як єдиної держави. А) 1336 р. Б) 1340 р. В) 1345 р. Г) 1347 р. 2.Позначте ім’я литовського князя, який іменував себе «З божої ласки князь київський». 4. Поява полемічної літератури. 5. Поява «курйозних віршів» у літературі. 6. Поява монументальної скульптури та портретного живопису. 7. Поширення шкільної драми, інтермедій і вертепу. А) 1, 2, 4, 5 б) 2, 4, 6, 7 в) 1, 3, 5, 6 г) 2, 3, 4, 6. 47.Прізвища яких діячів пропущено в цитованому нижче уривку з історичного джерела?

Одночасно в полемічній літературі значна увага приділялася питанням розвитку освіти, книгодрукування. Більшість письменників-полемістів усвідомлювали необхідність розширення освітніх програм, підвищення ролі школи у вихованні молоді. Першим визначним полемістом був вихованець, а згодом ректор Острозької школи Герасим Смотрицький (перша половина XVI ст.—1594 р.), автор книги «Ключ царства небесного», Б якій гостро критикував твір П. Скарги «Про єдність Церкви Божої», а також книжку єзуїта Венедикта Гербеста «Висновок віри римської Церкви», яка була спрямована проти українського народу і його ку.

1. Політична думка в Україні за литовсько-польської доби (ХІV-ХVІІ ст.) та Нового часу (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Період від середини XIV ст. до Люблінської унії (1569) в історії України був періодом литовсько-білорусько-українського співжиття. З початку цього століття Литва виступає збирачем розрізнених білоруських та українських земель. Польська адміністрація поширила на ці землі політику ополячення місцевої аристократії. Православним заборонялося обіймати відповідальні посади на державній службі, їх примушували приймати католицизм. Однією з перших у полемічній літературі була книга «Апокрисис» (бл. 1598), шпор якої відомий під псевдонімом Христофор Філалет. Це црібний шляхтич, який проживав на Волині.

Українська полемічна література виникла як відповідь на твори прихильників об’єднаної церкви. Одним із них був видатний єзуїт, настоятель єзуїтського колегіуму в м. Вільно, „некоронований король польського двору”, як його називали сучасники, Петро Скарга. + Першим письменником-полемістом слід назвати Герасима Смотрицького. Історія України в особах. Литовсько-польська доба. – К.,1987. Плохій С. Папство і Україна.

Полемічна література. Внаслідок занепаду культурного процесу в Україні в 13-16 ст. безслідно зникло багато творів літератури княжої України і збереглися у списках лише на півночі. Після татарського нашестя літературне життя могло існувати в Україні тільки на західних окраїнах, у сусідстві з Білорусією. Полемічна література. Підтримуючи ідею об'єднання католицької і православної церков під верховенством Папи Римського, Польща протягом усього XVI ст. систематично пропагувала унію, використовуючи проповідь, літературу та школу. Велася завзята полеміка між прихильниками унії та її опозицією, результатом чого і став унікальний жанр українського письменства — полемічна література.

Полемічна література неабияк вплинула на суспільно-політичні та культурні процеси XVI ст. Окрім розгляду доцільності укладення унії та її можливих наслідків, взаємовідносин православних із католиками, письменники-полемісти порушили важливі проблеми стосовно організації церковного устрою та варіантів реформування православної церкви, для зміцнення її позицій у суспільстві.

4. Нові явища в галузі церковної культури: перекладання та полемічна література, греко-православне богослужіння. Становлення української літературної мови, ірмолойний спів і партеси. Складна соціально-політична ситуація, що склалася в польсько-литовську добу в Україні, істотно позначилася на розвитку української культури. Загалом ці обставини не припинили культурного процесу в українських землях, лише надали йому специфічних особливостей. По-перше, українські землі відновили економічні й культурні зв'язки з західними державами, які були зруйновані в період татаро-монгольської навали.

Полемічна література – церковно-теологічна і публіцистична література XVI – XVIІ ст. в Україні та Білорусі, яка спрямовувалася проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на православне населення. Поштовхом до полеміки стала книга члена віденської єзуїтської колегії П. Скарги «про єдність церкви Божої» (1577 р.). 3.Епоха Ренесансу помітно вплинула на архітектуру й образотворче мистецтво, які розвивалися у контексті європейських архітектурних традицій і зазнали вагомого впливу ідей християнства. Архітектурні пам'ятки України цієї доби можна поділити на три групи: оборонні споруди, споруди-замки; церковне будівництво.

Поняття "полемічна література" Під полемічною літературою розуміють сукупність художньо-публіцистичних творів, які були написані у формі церковно-історичних трактатів, відкритих листів, послань, промов. Така форма літератури закликала до дискусії, суперечки протилежних сторін, тобто до полеміки. Звідси, на мою думку, і виник термін "полемічна література". Полемічні твори досліджуваного періоду нерідко виходять за межі церковних суперечок, богословських дискусій. У них виразно проступають риси викривальні, відчувається голос полеміста на захист пригноблених верств населення,.

ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (XIV - перша пол. ХVІІ ст.). ВИНИКНЕННЯ КОЗАЦТВА. Ослаблені золотоординським ігом, українські землі були захоплені сильнішими європейськими державами: Угорщина ще в XI ст. захопила Закарпаття; Литва до 60-70-х років XIV ст. приєднала більшу частину українських земель (Волинь, Ліво- і Правобережну Україну, Поділля) й утримувала їх до 1569 р.; Польща в сер. XIV ст. захопила Галичину, а з 1569 року до неї перейшли всі литовські володіння в Україні; Молдавія в XIV ст. приєднала українську Буковину (в XVI ст. Молдавія разом з Буковиною потрапила в залежні.

«Художня культура польсько-литовської доби». 1. Розвиток культури у другій половині ХIII - XV ст. визначався складною історичною ситуацією. Найважливішим жанром літератури цьго періоду є літописання. У Києві воно безперервно велося до 1238 р., після чого дані про нього зникають, у Чернігові і Переяславлі до 1228 р. Головним літописним твором цього часу є Галицько-Волинський літопис, створений у другій половині XIII ст., що охопив події 1201-1291 рр. Мистецтво України в польсько-литовську добу. Смотреть позже. Поделиться.

Полемічна література. Із середовища українського міщанства, православного духовенства, дрібної шляхти вийшли письменники, які створили низку гострих полемічних праць, спрямованих проти католицизму та уніатства. Початком полемічних змагань, як уважають історики, стала книжка польського письменника-єзуїта Петра Скарги «Про єдність церкви Божої» (1577 рік), у якій ішлося про історичну необхідність унії та об'єднання православних з Римом. Надзвичайно активним полемістом був Іван Вишенський, який по праву вважається одним з найвидатніших письменників середньовічної доби. До нас дійшли близько 20 його листів і послань, які Іван Вишенський передав в Україну з далекого Афону.

ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА. (від грец.— войовничий) — літературна творчість церковно-теологічного і художньо-публіцистичного характеру, яка виникла на поч. 16 ст. на Україні і в Білорусії у зв'язку з посиленням католицької експансії. Полемічні виступи проти намагань Ватікану і католицизму поширити свій вплив на сх.-слов'ян. землі почалися ще за часів Київ. Русі. Особливого розмаху полеміка набула з серед.

Мало відомо про стан шкільництва в литовсько-польській добі. Безперечно, в монастирях, при церквах школи існували по-старому, в кращих школах можна було не лише навчитися читати та писати, але й набути деякі відомості з теології, літератури, грецької мови. Мало відомо про стан шкільництва в литовсько-польській добі. Безперечно, в монастирях, при церквах школи існували по-старому, в кращих школах можна було не лише навчитися читати та писати, але й набути деякі відомості з теології, літератури, грецької мови. Шкільництво. В XVI ст. стали поширеними школи при церквах та монастирях.

на тему. «Культура України литовсько-польської доби». ПЛАН. Вступ. Поряд із традиційними юридично-діловим і літописним стилями, перекладною літературою, ораторсько-проповідницькою прозою бурхливо розвивається полемічний стиль (Г. Смот-рицький, І. Вишенський, С. Зизаній), зароджується науковий (у лікарських посібниках, граматиках, словниках), виникає українське віршування (Г. Смотрицький, Д. Наливайко та ін.).

Полемічна література. Після розриву християнських церков почалася полеміка греків із римлянами, тобто православних з католиками. В Україні особливої гостроти вона набула в середині XVI ст. на тих землях, що перебували у складі Польсько-Литовської держави (передусім галицьких і волинських). Українська православна церква в той час переживала освітній та духовний занепад. Полемічна, чи релігійно-публіцистична література, поставши з протистояння православних із католиками-уніатами, була літературою гостро викривальною. Вона оголила глибоке провалля між інтересами церковних владик і народу.