антитіла вікіпедія біологія

антитіла вікіпедія біологія

Антитіла́, або імуноглобулі́ни (Ig), також рідше протитіла[джерело?] — білкові сполуки, які організм хребетних тварин виробляє у відповідь на антигени, чужорідні речовини, що потрапляють до крові, лімфи або тканин організму, з метою знищити або нейтралізувати потенційно небезпечні з них — бактерії, віруси, отрути та деякі інші речовини. Імуноглобуліни містяться в сироватці крові і утворюють групу близьких за структурою глікопротеїдів.

Місце антитіл в сучасній медицині. Як враховувати результат на антитіла в діагностиці хвороби. Підвищення антитіл при різних захворюваннях. Моноклональні антитіла і їх застосування. 3.1 Антитіла при вагітності, що впливають на її перебіг. 3.2 Роль антитіл в материнському молоці. 3.3 Антитіла у літніх. 4 Класи антитіл. 4.1 Антитіла класу М. 4.2 Антитіла G класу. 4.3 Антитіла класу А. 4.4 Антитіла класу Е. 4.5 Антитіла класу D.

Антитіла - сімейство білків, які є частиною імунної системи. Дізнайтеся про них тут! . Імуноглобуліни або антитіла зазвичай використовують кров для транспортування в іншу ділянку тіла. Так вони можуть швидко дістатися туди, де були виявлені антигени та знищити їх. З цієї причини лікарі зазвичай беруть зразки крові для моніторингу рівнів антитіл. Вони можуть також брати зразки слини чи зразки інших речовин, таких як спинномозкова рідина.

АНТИТІЛА́ – специфічні білки імуноглобулінової природи (див. Імуноглобуліни), що утворюються в організмі людини і тварин у відповідь на дію антигенів. Гол. біол. роль А. полягає у знешкодженні чужорідних антигенів, напр., бактерій, вірусів, токсинів.

Антитіла (імуноглобуліни, ІГ, Ig) - це розчинні глікопротеїни, присутні в сироватці крові, тканинної рідини або на клітинній мембрані, які розпізнають і пов'язують антигени. Імуноглобуліни синтезуються В-лімфоцитами (плазматичними клітинами) у відповідь на чужорідні речовини певної структури - антигени. Антитіла використовуються імунною системою для ідентифікації та нейтралізації чужорідних об'єктів - наприклад, бактерій і вірусів.

Антитіла представлені білковими молекулами Y-подібної форми, що складаються з чотирьох поліпептидних ланцюгів (двох ідентичних легких і важких). Кожен легкий ланцюг з’єднаний тільки з одним важливим ланцюгом, в той час як важкі ланцюги з’єднані між собою. Антитіла мають три кінця, два з яких.

Біологія. Структура і функції антитіл. Структура і функції антитіл. Молекула антитіла (імуноглобулін) складається і: двох «легких» (L) і двох «важких» (Н) білкових ланцюгів, які з’єднані водневими зв’язками і розташованими в строго визначених місцях дисульфідними містками. N кінцеві ділянки L – і Н-ланцюгів утворюють антигензв’язуючих сайт. Окремі домени (області) молекули антитіла виконують різні функції, що полегшує маніпуляції з генами антитіл.

Специфічність антитіл. Антитіла (імуноглобуліни) - Білки плазми крові, які утворюються в організмі під впливом антигенів. Основною властивістю антитіл є специфічність, тобто здатність з'єднуватися з тим. антигеном, який викликав їх освіту. специфічність антитіл обумовлена ??активними центрами, тобто ділянками молекули імуноглобуліну, які з'єднуються з детермінантності групами (епітопами) антигену. Число активних центрів називають валентністю антитіл.

I Антитіла білки сироватки крові та інших біологічних рідин, які синтезуються у відповідь на введення антигену і мають здатність специфічно взаємодіяти з антигеном, що викликав їх утворення, або з ізо. білки сироватки крові та інших біологічних рідин, які синтезуються у відповідь на введення антигену і мають здатність специфічно взаємодіяти з антигеном, що викликав їх утворення, або з ізольованою детерминантной групою цього антигену (гаптеном).

Однак антитіла можна виділити і серед білків β 2 -фракції, а також у невеликій кількості з α-глобулінової фракції. Серед білків плазми крові імуноглобуліни складають 15 – 20%. До імуноглобулінів відносять білки тваринного походження, які здібні зв’язуватися з антигенами та мають активність антитіл. + Антитіла – це імуноглобуліни, які специфічно реагують з антигеном, що стимулює їх утворення.

Будова і властивості антитіл. Імуноглобуліни знаходяться в біологічних рідинах всіх хребетних. Молекула імуноглобуліну збудована з чотирьох поліпептидних ланцюгів (рис. 1): 2 легких L (light) і 2 важких Н (heavy), поєднаних між собою дисульфідними зв'язками. Відповідно до незначної різниці у будові важких ланцюгів у межах одного класу виділяють підкласи, наприклад igGl, IgG2, IgG3, IgG4. Існують аналогічні різновиди.

Давайте тепер розберемося, що таке антитіла? Антитіла – це особливі білки, які виробляються клітинами нашої імунної системи. Вони потрібні для того, щоб боротися з антигенами. найперші антитіло були відкрито Кітазато і Берінгом ще в 1890 році. Однак, крім того, що природа цього антитіла (а саме, правцевого антитоксину) має специфічну природу і присутній в сироватці імунного тварини, нічого конкретного не можна було сказати.

Антитіла виконують ряд функцій, спрямованих на елімінацію АГ, як то: розпізнають і зв’язують АГ, допомагають у його презентації макрофагам і лімфоцитам, зумовлюють ушкодження мастоцитів, активують систему комплементу і т. д. Але основними на сьогодні є 3 функції. Перший і власне прямий шлях, за яким антитіла можуть працювати в системі захисту проти патогенів та їх.

Тема работы: Характеристика антитіл та імуноглобулінів по предмету Биология. Размер: 112.50 КБ. Содержит 21128 знаков, 1 таблица и 6 изображений. Імуноглобуліни (антитіла) мають здатність специфічно з'єднуватись з антигеном і є найважливішими молекулами імунологічної системи. Тому докладне вивчення їх будови, властивостей і утворення є передумовою розуміння імунологічних механізмів.

Остання може проявлятись синтезом антитіл, гіперчутливістю, імунологічною пам’ятю, імунологічною толерантністю. Із визначення витікає, що антигени характеризуються двома взаємопов’язаними властивостями: вибірково взаємодіють із спеціалізованими рецепторами лімфоцитів (антигенна специфічність) і тим самим викликають синтез антитіл, і реагують з ними.