мова рідна слово рідне хто вас забуває автор

мова рідна слово рідне хто вас забуває автор

Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Як же мову ту забути, Що нею учила Нас всiх ненька говорити, Ненька наша мила. Ой, шануйте, поважайте Рiднесеньку мову, I навчайтесь розмовляти Своїм рiдним словом. Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Завантажити цей текст. Надіслати Розповісти Цвірінькнути. Інші твори цього автора

Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Як же мову ту забути, Що нею учила Нас всiх ненька говорити, Ненька наша мила. Ой, шануйте, поважайте Рiднесеньку мову, I навчайтесь розмовляти Своїм рiдним словом. Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має.

«МОВО Рідна, слово Рідне.» Українці - стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. Вона має риси, подібні до московської мови. * Сидір ВОРОБКЕВИЧ РІДНА МОВА Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тілько камінь має. Як ту мову мож забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила? Як ту мову мож забути? Таж звуками тими Ми до Бога мольби слали Ще дітьми малими; У тій мові ми співали, В ній казки казали, У тій мові нам минувшість Нашу відкривали. Мово рідна, слово рідне, Хто ся вас стидає, Хто горнеться до чужого, Того Бог карає; Свої його цураються, В хату не пускають, А чужії, як заразу, Чуму, обминають.

РІДНА МОВА Спитай себе, дитино, хто ти є, І в серці обізветься рідна мова; І в голосі яснім ім’я твоє Просяє, наче зірка світанкова. З родинного гнізда, немов пташа, Ти полетиш, де світу далечизна, Та в рідній мові буде вся душа І вся твоя дорога, вся Вітчизна. У просторах, яким немає меж, Не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш, Допоки буде в серці рідна мова. Д. Павличко. РІДНА МОВА Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. У тій мові нам співали, .

РІДНА МОВА Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. У тій мові нам співали, Нам казки казали, У тій мові нам минувшість Нашу відкривали. От тому плекайте, діти, Рідну свою мову, Вчіться складно говорити Своїм рідним словом. С. Воробкевич.

Мово рідна, слово рідне, Хто ся вас стидає, Хто горнеться до чужого, Того Бог карає. Свої його цураються, В хату не пускають, А чужії, як заразу, Чуму, обминають. Пісню ввів: Anrzej 15.04.2005 Відредаґовано: 22.05.2013 Переглядів: 24209. 1. Світко (користувач) 17.03.2009 04:39 Пісня "Мово рідна, слово рідне" звучить тут у виконанні не "невідомого гурту", а надзвичайно популярного у 70-х роках у Канаді гурту "Рушничок". У їхньому доробку - п'ять альбомів. 0/0.

Мова рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько,— тільки камінь має. Вислови Шевченка про українську мову. Не одцуравсь того слова, Що мати співала, Як малого повивала. *** Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!

Рідна мова Д. Павличко Спитай себе, дитино, хто ти є, І в серці обізветься рідна мова; І в голосі яснім ім’я твоє Просяє, наче зірка світанкова. З родинного гнізда, немов пташа, Ти полетиш, де світу далечизна, Та в рідній мові буде вся душа І вся твоя дорога, вся Вітчизна. У просторах, яким немає меж, Не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш, Допоки буде в серці рідна мова. - смачно як в матусі. ОЛЕСЯ. Незалежна і Єдина Автор: Наталія Козленко. Що то, діти за країна – Неба синього блакить, На ланах у серпні жито Стиглим золотом блищить? У якій, скажіть, країні Клімат лагідний, м’який?

РІДНА МОВАМово рідна, слово рідне,Хто вас забуває,Той у грудях не серденько,А лиш камінь має.Як ту мову нам забути,Котрою училаНас всіх ненька говорити,Ненька наша мила.У тій мові нам співали,Нам казки казали,У тій мові нам минувшістьНашу відкривали.От тому плекайте, діти,Рідну свою мову,Вчіться складно говоритиСвоїм рідним словом.С. Воробкевич. До рідного слова торкаюсь душею… Віктор Геращенко До рідного слова торкаюсь душею, Боюсь очорнити чи зрадить його. З цих слів наша мова, пишаємось нею – Це музика й пісня народу мого. Без неї не зміг би на світі прожити, Не зміг би помітить земної краси, Не чув би й не бачив, як шепчеться жито, З якого стікають краплинки роси.

РІДНА МОВА Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. У тій мові нам співали, Нам казки казали, У тій мові нам минувшість Нашу відкривали. От тому плекайте, діти, Рідну свою мову, Вчіться складно говорити Своїм рідним словом. С. Воробкевич. РІДНА МОВА Разом із щастям і журбою Зеленим листом шелестить, У небі яснім над водою Нам рідна мова мерехтить. Це символ мудрості твоєї, Моя Вкраїно. Він горить! Тож мови рідної своєї Не відцураймось ні на мить! К. Коврик РІДНА МОВА Сі.

РІДНА МОВА Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. У тій мові нам співали, Нам казки казали, У тій мові нам минувшість Нашу відкривали. От тому плекайте, діти, Рідну свою мову, Вчіться складно говорити Своїм рідним словом. С. Воробкевич. РІДНА МОВА Як то гарно, любі діти, У вікно вам виглядати! В ньому все: тополі, квіти, Сонце й поле біля хати. На оте вікно ранкове, Що голівки ваші гріє, Схожа наша рідна мова – Цілий чвіт вона відкриє! Бережіть її малята, Бо вона – ві.

Рідна мово, рідне слово - хто вас забуває. Спасибі Вам велике. Іван Мотрюк, 22.07.2013 - 13:47. І знову питання рідної мови, І знов перед нами стоїть рубікон. І знову сліпі, розбещені сови Творять підступний, власний закон. Володимир Кухарчук відповів на коментар Д З В О Н А Р, 01.01.1970 - 03:00.

Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Як же мову ту забути, Що нею учила Нас всiх ненька говорити, Ненька наша мила. Ой, шануйте, поважайте Рiднесеньку мову, I навчайтесь розмовляти Своїм рiдним словом. Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Сидір Воробкевич.

Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила. От тому плекайте, діти, Рідну свою мову, Вчіться складно говорити Своїм рідним словом. С. Воробкевич. « Назад Вперед ». Повідомити про помилку. Надіслати. © ПОРТФЕЛЬ, 2011–2021.