історія хвороби терапія цироз печінки

історія хвороби терапія цироз печінки

Циро́з печі́нки — кінцевий результат хронічного запального процесу в печінці, при якому у вогнищах запальних змін в її паренхімі відбувається заміщення печінкових дольок сполучною тканиною з утворенням циротичних вузлів. Це призводить до порушення численних функцій печінки (зрушення білкового обміну, дефіцит певних вітамінів, зміни у системі згортання крові тощо).

Цирроз печени - история болезни. Категория: Истории болезней. Клинический диагноз: Цирроз печени. Лечение. Базисная терапия включает лечебные и общегигиенические мероприятия, ориентированные на нормализацию процессов пищеварения и всасывания, устранение кишечного дисбактериоза. Предусматривается исключение профессиональных и бытовых вредностей, в том числе употребления алкоголя, нарушений режима дня и отдыха, погрешностей питания.

Клінічний діагноз: Цироз печінки, активна фаза. Ускладнення: Спленомегалія, Гепатомегалія, портальна гіпертензія. Супутні захворювання: Жовчнокамянна хвороба, хронічний калькульозний холіцістіт. Status praesеns subjectivus. Скарги. Обов'язковим компонентом сучасної терапії хворих з хронічними дифузними захворюваннями печінки є лікувальне харчування. Лікувальний стіл № 5 включає білків - 90-100 г, жирів - 80 г і вуглеводів - 350 -. 400 г (у перерахунку на 1 кг маси тіла приблизно 1,5-1,2-5,5 г/добу).

Історія хвороби - терапія (великовузлового цироз печінки). Переніс вірусний гепатит типу С. Венеричні захворювання, малярію, тифи і туберкульоз заперечує. За останні шість місяців кров не переливалася, у стоматологів не лікувався, ін'єкції вироблялися, за пре-дели г. Синдром печінкової недостатності. Цироз печінки - хронічні прогресуючі захворювання, які характеризуються ураженням як паренхіми, так і строми органу з дистрофією печінкових клітин, вузловий регенерацією печінкової тканини, розвитком з'єднай. Цирози печінки. Етіологія. Токсичний і біліарний цироз печінки. Походження захворювання. Класифікація цирозів печінки. Клінічна картина. Геморагічний синдром.

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ Паспортна частина П.І.Б: Сергієнко Ніна Степанівна Вік: 64 роки Стать: жіноча Національність: українець Освіта: середня Сімейне положення: заміжня Домашня адреса: вул. Седова 3, кв. 57. Професія: маляр Дата госпіталізації: 02 11. 09р. Печінка - перкуторні розміри по Курлову: 9см х 8см х 7см. При пальпації. край печінки не пальпується, болісність печінки відсутня. Жовчний міхур -. не визначається, болістність ділянки жовчного міхура відсутня.

Название: История болезни - терапия (крупноузловой цирроз печени) Раздел: Рефераты по медицине Тип: реферат Добавлен 01:15:35 13 сентября 2005 Похожие работы Просмотров: 6466 Комментариев: 16 Оценило: 5 человек Средний балл: 4.6 Оценка: неизвестно Скачать. ПАСПОРТНАЯ ЧАСТЬ. Ф.И.О. x. Проводилось медикаментозное лечение: препаратами компенсирующими функцию печени и препаратами направленными на борьбу с асцитом.Самочувствие больного улучшилось:перестали беспокоить боли и тяжесть в правом подреберье, слабость, уменьшился отек конечностей и живота.

Лечение цирроза печени. Питание и диета при циррозе. Преимущества проведения процедуры в МЕДСИ. Цирроз печени – серьезное хроническое заболевание. По статистике, в развитых странах оно является одной из шести ведущих причин смерти людей в возрасте от 35 до 60 лет. В США от него каждый год умирает около 50 000 человек. В России, где население вдвое меньше, смертность от цирроза сравнима с американскими показателями.* Это заболевание представляет собой обширное поражение печени, при котором ткани органа гибнут и постепенно замещаются фиброзными (соединительными) волокнами. В процессе замещения с.

Цироз становить кінцеву стадію багатьох хронічних захворювань печінки. Причини: алкогольна хвороба печінки, вірусний гепатит В, D або . 6) трансплантація печінки є найкращим методом лікування; замісна ниркова терапія застосовується в якості бріджинг-терапії до моменту трансплантації, а у хворих, які відібрані для пересадки у випадку неефективності терапії судиннозвужуючими ЛЗ та симптоматично з метою боротьби із важкою гіперкаліємією, важким метаболічним ацидозом або важкою гіпергідратацією.

Принципы лечения. Обязательным компонентом современной терапии больных с хроническими диффузными заболеваниями печени является лечебное питание. Лечебный стол №5 включает белков – 90-100 г, жиров - 80 г и углеводов – 350-400 г (в пересчете на 1 кг массы тела примерно 1,5-1,2-5,5 г/сутки). Пища должна содержать все основные витамины и микроэлементы.

Цироз печінки (ЦП) — хронічне дифузне прогресуюче захворювання печінки, яке проявляється структурною перебудовою її паренхіми у вигляді вузликової трансформації та фіброзу внаслідок некрозу гепатоцитів, появою шунтів між портальною і центральними венами в обхід гепатоцитів з розвитком портальної гіпертензії і наростаючої печінкової недостатності. У нормі через печінку проходить близько 1 л портальної та 0,5 л артеріальної крові за 1 хв при низькому тиску (4–6 мм рт. ст.). Обидва потоки з’єднуються на рівні синусоїдів, де змішується портальна та артеріальна кров, яка інтенсивно контактує з мікроворсинками гепатоцитів у просторах Диссе, що забезпечує виконання печінкою метаболічних функцій.

· Синдром портальної гіпертензії (застійна печінка, набряковий синдром). · Больовий синдром (біль в ділянці правого підребіря). · Астено-вегетативний синдром (швидка втомлюваність, зниження працездатності, загальна слабкість). Історія хвороби: бронхіальна астма змішаного генезу. Історія хвороби: гострий флегмонозний апендицит. Історія хвороби: цукровий діабет, І тип, середньої тяжкості, фаза субкомпенсації. Нове. Понятие и источники международного атомного права.

Реферати українською » Медицина, здоровье » Історія хвороби - терапія (великовузлового цироз печінки). Реферат Історія хвороби - терапія (великовузлового цироз печінки). Страница 1 из 2 | Следующая страница. Цей файл узятий із колекції Medinfo. Нижній край печінки гострий, нерівний, щільний, безболісний, виходить із під краю реберної дуги на 3 див; Поверхня печінки горбиста. Желчный міхур не пальпируется. Симптоми Мерфі, Ортнера, френикус- негативні.

Медикаментозная терапия цирроза печени заключается в корректировании симптомов, связанных с нарушением обмена, применением гепатопротекторов (адеметионин, орнитин, урсодезоксихолиевая кислота). Также применяют препараты, способствующие выведению аммиака и нормализации кишечной флоры (лактулоза), энтеросептики. Помимо непосредственного лечения цирроза, медикаментозную терапию назначают для борьбы с патологией, послужившей причиной перерождению печеночной ткани: противовирусная интерферонотерапия, гормональная терапия аутоиммунных состояний и т. д. Хирургическое лечение. При выраженном асците пр.

Дізнайтеся вичерпну інформацію про захворювання печінки: гепатити, цироз, тромбоз, алкогольна хвороба. Симптоми хвороб, діагностика, лікування - медична лабораторія ДІЛА. Захворювання печінки. Більшість захворювань печінки протікають безсимптомно аж до появи серйозних ускладнень. Важкі тканинні ураження печінки, здатні провокувати біль та жовтяницю, виникають вже тоді, коли лікування стає складним, тривалим та малоефективним. Натомість рання діагностика здатна виявляти хвороби печінки в час, коли проблему можна вирішити швидко й відносно легко, а головне – назовсім.

Полную версию истории болезни по терапии вы можете скачать здесь. Истории болезней. Метки: история болезни по терапии. Добавить комментарий Отменить ответ. Ваш адрес email не будет опубликован.

Цироз печінки (ЦП) - дифузний патологічний процес, який перебігає з надмірним фіброзом і утворенням структурно-аномальних регенераторних вузлів. Макронодулярний (постнекротичний) цироз печінки частше виникає внаслідок вірусного, а також токсичного гепатиту, розвиток яких призводить до поширених масивних некрозів печінкових клітин. На поверхні печінки відзначають вузли різної форми. Мікроскопічно спостерігають ушкодження печінкової паренхіми і вузлирегенерати, між якими розташовані ділянки колагенізованої строми. Можна виявити запальні інфільтрати. Біліарний цироз буває двох типів - первинний і вторинний.

или другие порто-системные шунты и т.д.). Медикаментозное лечение предусматривает: · Ревизию всей терапии, получаемой пациентом, с отменой гепатотоксичных препаратов; · Этиотропную терапию (например, противовирусную терапию при вирусной этиологии ЦП или абстиненцию при алкогольной этиологии, что во многих случаях способствует замедлению прогрессирования и даже регрессу заболевания) . при ЦП в исходе болезни Вильсона-Коновалова, урсодезоксихолевая кислота при первичном билиарном циррозе, aдeмeтиоинин при алкогольном ЦП, флеботомии и десферал при гемохроматозе, что во многих случаях способствует.